Україна вже за декілька десятків років може зіткнутися з дефіцитом якісної питної води.
Про це заявила голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Владислава Магалецька під час Форуму з екології та сталого розвитку.
За словами Магалецької, сьогодні в Україні діють застарілі норми, що встановлюють вимоги до якості води, які до того ж не виконуються більшістю постачальників.
"Сьогодні почали прийматися рішення, які дозволять покращити ситуацію, – це обмеження використання фосфатів у миючих засобах та деяких пестицидів (це, приміром, хлорпірифос). Однак нам потрібно більш активно впроваджувати у себе європейські норми. Це не питання євроінтеграції, це питання виживання", – зазначила Магалецька.
У діючому законодавстві відсутні норми контролю показників броматів, акриламіду, багатоядерних ароматичних вуглеводнів, вінілхлориду, епіхлоргідрину, електричної провідності тощо. З 2021 року нормативи для чотирьох показників (акриламід, вінілхлорид, епіхлоргідрин, хлорати) у Європі у 100 разів жорсткіші, ніж в Україні.
"Наші норми потребують якнайшвидшої модернізації із використанням досвіду Європейського союзу. Держпродспоживслужба підтримує адаптацію українського законодавства до європейських норм", – підкреслила Магалецька.
В Україні сьогодні діють "Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", у яких загалом відсутні 23 показники безпечності та якості питної води, що містяться у відповідних директивах ЄС.
Раніше повідомлялося, що Уряд планує в 2022 році спрямувати 1 млрд грн на покращення якості питної води в Україні.