Про це у Фейсбуці повідомив Якимівський районний історико-краєзнавчий музей.
"На цьому тижні Якимівський історико-краєзнавчий музей доповнив свої експозиції унікальними експонатами кінця XIX століття, а саме, фрагментами кахлю та водостічної труби від барона Бергенгейма, які були знайдені на території Якимівської лікарні", - йдеться у дописі.
Експонати знайшов і передав музею краєзнавець Євген Хмєлєвський.
"Восьмикутна плитка жовтого, сірого кольору з клеймом круглої форми на зворотному боці, де в центрі зображена велика буква «Х», навколо якої хрестоподібно розміщені літери "Т-Б-Е-Б". По колу іде напис: "БЕРГЕНГЕЙМ". ХАРКІВ". Загадкова абревіатура, розшифровується так: "Товариство барона Едуарда Бергенгейма в Харкові", - пояснили в музеї.
У 1876 році промисловець Бергенгейм засновував завод, що спеціалізувався на виробництві вогнетривкої цегли, пірогранітної плитки, керамічних каналізаційних та водопровідних труб, адже у будинках того часу вони дійсно були керамічними.
"Вогне- і кислототривку плитку для підлог та тротуарів почали виготовляти у 1892 році. Продукція підприємства була дуже популярна та розповсюджувалася по всій Імперії. За деякими оцінками, приблизно 70% підлоги у країні було застелено плиткою заводу Бергенгейма. Восьмигранні плитки мають розмір 17х17 см, квадратні вкладиші – 7х7 сантиметрів. По прейскуранту у 1895 році вартість однієї такої плитки становила 8,5 копійок, вкладиша – 5 коп. Плитки були дуже зносостійкими і виготовлялися за технологією пресування під високим тиском з пірограніту - суміші глини з легкоплавкими мінералами", - йдеться у дописі музею.
Фахівці запевняють, що плитки за своєю твердістю не поступаються алмазу. Якщо провести кутом по склу, то залишиться слід такий самий, як від алмазного склоріза.