Творчість наших земляків

 Час від часу кричав і пручавсь,

в мандрах знов помічав Божий сенс.

Та вертав мені простір і час

електрон "Помічна-Вознесенськ". 

Виривав мене в рідні степи,

попри соняшник, жито і рапс,

в царство простору і простоти,

попри те, що життя – тільки гра. 

Смак повернення – більше, ніж смак.

Млосно-солодко серцю украй.

І кричить тиха радість німа.

І гукає мене в отчий рай. 

Ждуть-цвітуть бузина і чебрець,

запашні, – як ніколи й ніде,

Пахне степ, ворожбит і мудрець, –

й по-бджолиному мрійно гуде. 

Різнотрав'ям біжу навздогад

і примарним стає Божий сенс

з дальніх мандрів... І знов мене Гард

в дім на крилах лелечих несе...

© Сашко Обрій (Сашко Кучеренко). Поезія