Створити в суднобудуванні 25 тисяч нових робочих місць – цілком реально. Голова Миколаївської ОДА

Наприкінці листопада минулого року Миколаївщину очолив маловідомий широкому загалу 39-річний місцевий бізнесмен, депутат Миколаївської міськради Віталій Кім. Попри високу посаду, від мандата не відмовився.

Чи вдається поєднувати депутатську діяльність з роботою голови облдержадміністрації, чи залишиться Миколаїв «містом корабелів», як довго ще чекати миколаївцям «японського моста» та чи є загроза приватизації ДП «Зоря-Машпроєкт»? На всі ці та низку інших актуальних для регіону питань голова Миколаївської ОДА відповів у своєму першому інтерв’ю Укрінформу.

МОЄ ЗАВДАННЯ — ЩОБ ГРОШІ БУЛИ У ВСІХ

- Пане Віталію, досі ви були людиною непублічною, отож розкажіть трохи про себе. Зокрема, цікаво почути, чому успішний бізнесмен подався у політику?

- Мій прихід в політику зумовлений соціальною відповідальністю. Так сталося, що в останні роки я налагодив свій бізнес і відійшов від оперативного управління. У мене звільнилося багато часу, який я зміг витрачати на родину, хобі, власні справи. Але я розумів, що треба розвиватися далі, бо маю досвід, сили та відповідні здібності. Думаю, це був еволюційний процес. Починав я з волонтера у штабі миколаївської організації партії «Слуга народу». Згодом очолив цей штаб. На цій роботі я багато чого навчився, виконуючи завдання різної складності. Отож коли постало питання: хто очолить область, вибір упав на мене.

Хочу сказати, що Віталій Кім, який уперше прийшов у політику, і той, якого призначили очільником області, – це, так би мовити, дві різні людини. Період мого становлення зайняв приблизно два роки, за які я пройшов серйозний етап підготовки. На час призначення я вже добре орієнтувався в персоналіях, у завданнях, розумів, що треба робити для області…

- Яка наразі тривалість вашого робочого дня, чи вистачає часу на себе?

- О, зараз робочий день у мене такий, яким був у підприємця, за часів ще моєї молодості – 24/7 (посміхається). Без вихідних і свят.

- А як поставилася родина до нової посади? У вас троє діток, напевне ж, ви приділяєте їм менше уваги?

- Родина поставилася з розумінням. Вони чекають, коли у мене буде більше часу, бо знають, що зараз той період, коли треба багато працювати. І не заради грошей...

- А заради чого?

- Розумієте, я підприємець. Бізнесом почав займатися ще у школі. Спочатку працював експедитором сільгосппродукції в порти, був митним брокером, експертним оцінювачем земель, згодом займався будівельним бізнесом, займав керівні позиції у низці миколаївських підприємств, що спеціалізуються на міжнародній інвестиційній діяльності тощо. Отож я, як ніхто, добре розумію, що бізнес гарно працює, коли гроші є у всіх. Не можна будувати, скажімо, квартири, коли нікому їх продати, або тримати ресторан, у який ніхто не ходить. Тому моє завдання – щоб гроші були у всіх. Для цього треба, щоби відкривалися нові виробництва, щоб сюди приходили інвестиції, щоби миколаївські підприємства мали замовлення. Саме цим я зараз і займаюся.

- А коли все ж трапляється вільний час, як його проводите?

- Спілкуюся з дітьми, з друзями, займаюся кікбоксингом, волейболом, читаю книги.

- Ви гарно володієте українською мовою, спеціально цьому навчались?

- Ні, вчив її ще у школі. Я закінчив другу миколаївську гімназію. Своїм знанням мови та любов'ю до читання я значною мірою завдячую своїй учительці української мови та літератури Валентині Володимирівні Купцовій. Так, у нас російськомовний регіон, я теж удома розмовляю російською. Але вважаю, що кожен має знати державну мову. І це не підлягає жодному сумніву.

- Які ще мови знаєте?

- Російську, англійську, трохи французьку, вивчав корейську, але не володію нею.

- А в Бога вірите?

- Так, і на свята ходжу до церкви.

ВІДНОВЛЕННЯ СУДНОБУДУВАННЯ ТРЕБА РОЗПОЧИНАТИ З МАЛИХ СУДЕН

- З чого розпочали свою діяльність в ОДА?

- Я прийшов не сам, у нас вже була команда, яка розуміла, що треба робити для області, які цілі перед нами стоять. Я насамперед розібрався у структурі управління, проаналізував кадровий потенціал, визначився з людьми, які будуть вирішувати поставлені завдання, з термінами. Зараз займаюся залученням фінансових ресурсів.

- Знаю, що у вас є інвестиційні проєкти, над якими предметно працюєте? Поділіться найцікавішими.

- Проєкти є, їх чимало. Зараз ми розробляємо пакети пропозицій для реальних інвесторів, тобто, не для охочих просто заробити, а для тих, хто справді має бажання інвестувати в нашу область. Це тривалий процес. Перемовини йдуть з багатьма компаніями. Це і морегосподарський комплекс, і військово-промислова сфера, і багато іншого. Але я не хочу зараз говорити більш конкретно, бо робота ще не завершена. Ось, якщо сюди за мого сприяння прийде перший інвестор, тоді й говоритимемо. А я хочу, щоб таких було багато. Та це не швидкий процес, якщо розпочинати новий проєкт з нуля, то на це піде щонайменше рік. Але якщо паралельно запустити кілька таких проєктів, далі це спрацює як снігова лавина.

Дуже багато робить у цьому напрямку президент України Володимир Зеленський. Це, скажімо, перемовини з Туреччиною про розміщення замовлень на підприємствах області, зокрема й на держпідприємстві «Зоря»-«Машпроєкт». Є напрацювання щодо розміщення на нашій території нової військової бази, інвестицій у миколаївський аеропорт, портову індустрію, агропромисловий комплекс тощо.

- Президент Зеленський під час своєї поїздки в нашу область висловив сподівання, що невдовзі до Миколаєва повернеться слава «корабельного міста». Ви в це вірите?

- Авжеж, вірю. Якщо говорити про відновлення суднобудування, то треба розпочинати з малих суден, для будівництва яких у нас є всі можливості. Бо замахнутися, скажімо, на «Паномакси» сьогодні нереально. Адже ми не маємо для цього відповідних умов. Наприклад, навіть зайти такому великому судну на ДП «Миколаївський суднобудівний завод» наразі неможливо через недостатні глибини.

- Під час презентації стратегії розвитку Миколаївщини прозвучало, що в найближчі 5 років у галузі суднобудування буде створено до 25 тисяч нових робочих місць. На вашу думку, наскільки це реально і що для цього треба зробити?

- Це реально. Зараз ми над цим працюємо. Перш за все йдеться про державні оборонні замовлення для наших суднобудівних заводів. Але не тільки, бо замовлення можуть бути різні – як приватні, так і державні. Сьогодні ця тенденція дуже чітко прослідковується на таких суднобудівних заводах, як «Нібулон», «Океан».

- Нещодавно з’явилася інформація про те, що прийнято рішення про демілітаризацію крейсера «Україна», який уже 30 років стоїть біля причальної стінки. Начебто, отримано принципову згоду і щодо розміщення в ньому музею. Це справді так?

- Сьогодні між нами, Кабміном і Укроборонпромом тривають перемовини стосовно демілітаризації й утворення на базі цього крейсера музею. Зараз визначаються технічні завдання для конструкторського бюро щодо цих робіт. Я особисто розмовляв з гендиректором ДК «Укроборонпром» Юрієм Гусєвим, переконував його, і він дав поки що усну обіцянку, що дослухається до нашої пропозиції. Наразі він свого слова дотримується. Однак тут потрібне комплексне рішення цілої низки інстанцій, тому треба трохи почекати.